Проект – це особлива форма філософії освіти

      Проект – це особлива форма філософії освіти

      Визначення стратегічних пріоритетів життєдіяльності школи відбувається у контексті становлення нової освітньої парадигми, яка витікає з проблемної теми: “Формування життєвої компетенції в проектній діяльності

      Організація проектної діяльності учнів довела, що проектування – комплексна діяльність, якій властиві:

- ознаки автодидактики: учасники проектування ніби автоматично (без спеціально означеної дидактичної задачі з боку організаторів) засвоюють нові поняття, нові уявлення про різні сфери життя, про виробничі, особисті, соціально-політичні відносини між людьми , нове розуміння змісту тих змін, яких вимагає життя;

- участь у проектній діяльності ставить дітей і дорослих у позицію господаря життя, тобто проектування виступає як принципово інша суб’єктна, а не об’єктна форма участі в соціальній діяльності;

- проектування – це специфічний індивідуально-творчий процес, який вимагає від кожного оригінальних нових рішень і в той же час – це процес колективної творчо

   Таким чином, проектування може стати засобом соціального та інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів та вчителів), а в більш вузькому розумінні – засобом розвитку проектних здібностей. Ми невипадково обрали для себе метод проектів. Він цікавий тим, що з одного боку дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого боку проект дає можливість брати участь у цікавій та результативній роботі всім дітям. Крім того, типологія проектів дозволяє дітям обрати собі найбільш комфортний характер діяльності. Є діти, яких ми називаємо “я сам”. Їм цікаво все робити самим від початку і до кінця, тому для них найкращим варіантом стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу роботі в групах. Але на практиці ми спостерігали, як ідеї окремих індивідуальних проектів трансформувалися в групову проектну діяльність. Серед проектів, в яких, на наш погляд, нам вдалося не тільки залучити дітей до нового виду діяльності, але і використати можливості методу проектів для розвитку творчих здібностей та лідерських якостей, необхідно виділити

     Для успішної реалізації навчального проекту потрібні такі умови:

-                наявність значущої в творчому, дослідницькому плані проблеми;

-                вміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання;

-                практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо);

-                 самостійна робота учнів на уроці або поза уроком;

-                структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей);

-        

  використання дослідницьких методів;

 застосування комп’ютерних технологій (для пошуку інформації, для спілкування з іншими учасниками проекту, для створення кінцевого продукту  проекту

Практичний досвід нашої діяльності підтверджує результативність застосування методу проектів у поєднанні з комп’ютерними технологіями:

-                педагогічний ефект від залучення учнів до процесу “добування знань” та їх логічного застосування;

-                особистісна мотивація та формування особистісних якостей;

-                рефлексія та самооцінка;

-                вміння роботи вибір і осмислювати як наслідки вибору, так і результати власної діяльності;

-                обов’язковість представлення кінцевого продукту діяльності, захисту проекту, під час якого важливий не обсяг засвоєної інформації, а її застосування в діяльності для досягнення поставленої мети;

-                вміння учнів використовувати комп’ютерні технології для створення кінцевого продукту проекту;

-                проектна технологія надає перевагу розвитку емоційної сфери учнів, бо захист проекту – це свято учнів, вчителів, батьків, всіх, хто був залучений до виконання проекту.

     Таким чином, вказані педагогічні технології дають можливість вчителю ефективно створювати сферу єднання теорії та практики.

    Отже на сучасному етапі механізм реалізації проектної технології в нашій школі складається з 5-ти основних компонентів.

      Перша складова – організація стимулюючого енерго-інформаційного простору – предметного, соціокультурного, освітнього, для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу. Основні моменти:

-                матеріально-технічна база школи;

-                профільність навчання (спецкурси, спецпредмети,

-                комп’ютеризація навчання ( 1 комп’ютерний клас, доступ до Інтернету);

-                використання інформаційних технологій;

-                кадровий потенціал.

      Друга складова – це організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільнокорисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої, науково-технічної,декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної. в.

   Третя складова – організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної “Я-концепції”. Навчити

учнів спілкуватися, культурі діалогу – кропітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють перш за все інтерактивні форми роботи -  групова, дискусії, дебати, мозковий штурм, акваріум, мікрофон, ділові та рольові ігри, тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології. Саме через ці форми та методи ми готуємо дітей до проектної діяльності.

      Четверта складова – психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм в самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу. В нашій школі працює постійно діючий психологічний семінар для вчителів, в стадії формування знаходиться система моніторингу результативності втілення проектної технології в навально-виховний процес.

Остання (п’ята) складова – підвищення професійної майстерності, проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює своє соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання. З метою досягнення позитивних результатів з втілення методу проектів педколективу необхідно пройти багаторівневу систему підготовки (інформаційно-теоретичну);

-                організаційно-практичну із закріпленням і апробацією теоретичних знань на практиці;

-                рефлексивну із самостійною роботою вчителів щодо переосмислення та творчого аналізу своєї діяльності;

-                корекційну, яка спрямована на поповнення знань та практичних навичок вчителів для подолання наявних труднощів;

-                методологічну, яка передбачає підготовку педагогів-тренерів, які можуть вчити інших, створювати свої майстер-класи.

    Створене проектне навчальне середовище, за допомогою якого впроваджується проектна технологія , дозволяє, як свідчить практика та відзначають її учасники:

-           розвивати важливі життєві навички та функціональні життєві компетенції;

-          здійснювати вчителям та учням взаємне навчання;

-          сприяти розвитку критичного мислення;

-          руйнувати стереотипи;

-         розвивати комунікативні навички;

-        сприяти вивченню не лише української, російської, а також декількох іноземних мов;

-       навчатися кожному на своєму рівні;

-       розвивати навички співробітництва;

-       здійснювати міжпредметні зв’язки;

-  

         сприяти розвитку комп’ютерних технологій в школі;

-        формувати активну пізнавальну діяльність учнів;

-       дає змогу відчути себе важливим та значущим, сприяє підвищенню самооцінки вчителів та учнів.

      Проект багатогранний, ефективний, престижний та невичерпний.

      Проект – це метод навчання. Він може застосовуватися на уроках та у позакласній роботі. Він орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому неповторний. Він формує значну кількість умінь та навичок, тому є ефективним. Він формує досвід, тому незамінний.

     Проект (проектування) – це зміст навчання. Найбільш сучасні сфери людської діяльності базуються на проектуванні. Тому проектування може бути основою професійних спецкурсів.

      Проект – це форма організації навчального процесу. Проектна діяльність може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за балансом альтернатив.

      Проект – це особлива форма філософії освіти. Філософія мети та діяльності, результатів та досягнень, вона прийнятна для школи сьогодення, тому що дозволяє поєднати ціннісно-змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації.

      Проект–це складно? – Так. Проект–це серйозно? – Так. Проект – це цікаво, захоплююче, незвичайно? Так, так, так! Головне – це навчитися працювати в команді, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, нестандартно думати й діяти, бачити кінцевий результат своєї діяльності, оцінити кому і для чого необхідно те, що ти робиш, визначити, що дала тобі та іншим твоя робота в проекті.

       На думку учнів – це можливість робити щось цікаве самостійно або у групі, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, яка допомагає проявити себе, принести користь та публічно показати досягнутий результат. Це діяльність, яка спрямована на рішення цікавої проблеми та сформульована самими учнями у вигляді цілей та завдань, результат цієї діяльності – винайдений спосіб рішення проблеми – носить практичний характер, має важливе прикладне значення та цікавий для самих учнів.

Головна мета – навчання умінням і навичкам проблематизації, цілеполагання, обробка матеріалу, планування та організації діяльності щодо рішення різних проблем.

        На думку учнів – це можливість робити щось цікаве самостійно або у групі, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, яка допомагає проявити себе, принести користь та публічно показати досягнутий результат. Це діяльність, яка спрямована на рішення цікавої проблеми та сформульована самими учнями у вигляді цілей та завдань, результат цієї діяльності – винайдений спосіб рішення проблеми – носить практичний характер, має важливе прикладне значення та цікавий для самих учнів.

Головна мета – навчання умінням і навичкам проблематизації, цілеполагання, обробка матеріалу, планування та організації діяльності щодо рішення різних проблем.

    Ми зрозуміли, що головна цінність проекту в тому, що придбав учитель та учень, беручи участь у проекті, Іншими словами, якість проектної діяльності залежить від кількості зусиль як учителя так і дітей. І відлік тим зусиллям починається з мотивації, але не дітей, а вчителя. Якщо сам учитель не має мотивації, то і у дітей її не може бути. Другим важливим фактором успішної проектної діяльності є рівень професійної майстерності та особові якості вчителя-дослідника, вчителя-організатора, вчителя-партнера, вчителя-консультанта. Необхідно, щоб учитель володів методикою проектної діяльності. Тоді він зможе і вмотивувати учнів, і структурувати проект, і організувати саму проектну діяльність, і доведе не тільки до успішної презентації, але й обов’язково грамотно проведе етап рефлексії, тобто самоаналіз та самооцінку проектної діяльності. Саме планування діяльності учнів і вчителів дала можливість навчитися структурувати проект.

          У роботі над проектом проявляється максимальна самостійність учнів у формуванні цілей і завдань, пошуку необхідної інформації, дослідженні та прийнятті рішення, організації особистої діяльності та взаємодії партнерів. Яким би не був досвід учнів та їх вік, якою б не була складність навчального проекту, ступінь активності – самостійності можна показати у вигляді співвідношення ролі вчителя на 1 етапі (занурення у проект) і на останньому (презентація). Від того, як учитель виконує свою роль на першому етапі, залежить доля проекту в цілому.

      На останньому етапі роль учителя велика, бо учні не зможуть зробити узагальнення всього того, про що вони узнали та дослідили, прийти, можливо, до несподіваних думок, які допоможе зробити вчитель з його багатим життєвим досвідом, науковим кругозором, аналітичним мисленням. Що стосується другого та третього етапів (організація та здійснення діяльності), то тут роль учителя суттєво знижується, а ступінь активності–самостійності учнів, навпаки, збільшується. Як раз саме ступінь самостійності важче за все оцінити, тому об’єднане журі відстежувало кожен день роботи проектних груп, вело бесіди з дітьми про те, що було заплановано та виконано, хто яку роль виконував і які проміжні результати отримані.

          Крім того, до кінця роботи над проектом кожна група мала представити журі портфоліо, в якому зібрані такі 

1. Методичний паспорт проекту (готує вчитель)

2. Сценарій захисту

3. Робочі матеріали (фото, малюнки, статті за темою проекту матеріали анкетування, інтерв’ю, таблиці, графіки, творчі роботи учнів тощо)

Зароблені кожною групою бали заносились до листа експертної оцінки.               Презентація має важливе навчально-виховне значення, обумовлене самим методом. Обмежитися тільки демонстрацією продукту проектної роботи педагогічно невірно. Результатом роботи над проектом може стати хід розумової діяльності дітей, зібрана ними інформація, набуті по ходу роботи знання та знайдений конструктивний задум. Про цей задум необхідно докладно та наочно розказати, пропонуючи результат своєї роботи. Продукт роботи над проектом при цьому допомагає наочно подати, яким був задум рішення проблеми проекту. Саме вибір форми захисту – групова доповідь з використанням мультімедія та елементами драматизації й викликав занепокоєння а чи не літературно-музична це композиція?

       Навчальний проект тим і відрізняється від просто колективно підготовленого заходу чи групової роботи з наданням наочних результатів, що демонструється головний результат роботи над проектом – аналіз діяльності та показ способу вирішення проблеми проекту.

      Що стосується критеріїв оцінювання, то вони однакові для всіх видів проектів. Можна підготувати доповідь для захисту одному учасникові проекту,  і якщо він буде про результати дослідження говорити доступно, цікаво й впевнено, то презентація пройде успішно.

     Протягом всієї роботи над проектом  працював прес–центр – група учнів, завданням яких було:

- фотографування робочих моментів;

- зйомка проектних груп на різних етапах роботи;

- інтерв’ювання учнів протягом перерв;

- оформлення звіту у вигляді фотогазети;

- репортажі з проектних груп;

- спецвипуск газети «Сходини»;

       Ми ще раз переконалися, що участь дитини в грамотно організованій проектній діяльності сприяє розвитку важливих життєвих навичок і функціональний компетенцій, а саме:

1.Навички, пов’язані із спілкуванням, прийомом і передачею інформації , критичним мисленням.

2.Навички самоменеджменту (виховання впевненості у собі, постановка цілей, планування й організація часу).

3.Навички командної роботи (співвідношення своїх цілей і цілей команди, лідерство).

4.Відповідальність за особисті дії, толерантне ставлення, створення  інноваційних  

3. Типологія  проектів

Проекти розрізняються за:

3.1 приоритетним видом діяльності:

- творчі

- соціальні

- дослідницькі

- рольові

- пошукові

- ігрові і т.п.

3.2 предметно – змістовною сферою інтересів:

- екологічні

- правові

- телекомунікаційні

- філологічні

- політехнічні

- інформаційні

- екологічні

- художні і т.п.

3.3 за участю у розробці:

- індивідуальні

- колективні

3.4 за звертанням до аудиторії:

- шкільні

- регіональні

- міжнародні

3.5 за терміном виконання:

- короткі

- середньої тривалості

- тривалі

3.6 за характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності:

- кооперативні

- змагальні

- конкурсні

3.7 за рівнем реалізації міжнародних зв‘язків:

- монопредметні

- міжпредметні

- надпредметні

3.8 за формою представлення, захисту:

- пленарні

- стендові

- мультимедійні

- рольові

- творчі

4. Етапи

4.1  пошуковий -  визначення теми проекту, пошук та аналіз

проблеми, висунення гіпотези, постановка мети, обговорення методів дослідження.

4.2  аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального

способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Покрокове планування роботи

4.3  практичний -                  виконання запланованих кроків.

4.4  презентаційний -           оформлення остаточних результатів,

підготовка і проведення презентації, «захист» проекту.

4.5  контрольний –   аналіз результатів, корекція, оцінка, якості

проекту, рефлексія.

5. Оформлення звіту

Підготувати портфоліо, що складається з таких розділів:

5.1 розділ документації – найважливіші матеріали, що були зібрані протягом дослідження:

- вирізки з газет

- статті, написані на базі соціальних опитувань

- короткий опис про висвітлення проблеми в ЗМІ

- пропозиції громадських організацій

- матеріали, інтерв‘ю, анкетування тощо

- малюнки, фотографії

5.2 розділ демонстрації:

- опис проекту

- сценарій презентації

- продукт проекту

5.3 методичний паспорт проекту

6. Критерії оцінювання проектної діяльності:

6.1 портфоліо:

- методичний паспорт проекту – 0 – 3 балів;

- розділ документації  (вирізки з газет, статті, написані на базі

соціальних опитувань, короткий опис про висвітлення проблеми в ЗМІ, пропозиції громадських організацій, матеріали, інтерв‘ю, анкетування, малюнки, фотографії) – 0-4 балів;

- сценарій 0-5 балів:

враховуються:

- естетичність

- відповідність форми і змісту

- оригінальність

- відповідність проблемі проекту

- відображення рольових функцій учнів

- продукт проекту 8 балів:

- якість оформлення – 0-2 балів

- доступність до розуміння – 0-2 балів

- інформаційна цінність – 0-2 балів

- практична цінність – 0-2 балів

- опис проекту – 5 балів:

- актуальність відповідає дійсності

- вказано конкретні джерела інформації, методичне

забезпечення

- опис розкриває сутність проекту та його структуру

- в презентації висвітлено роль проекту

- дотримано норми мови, стилю, друку

6.2 презентація - 12 балів:

- чіткість та доступність виступу – 0-2 балів

- глибина знань щодо проблеми – 0-2 балів

- якість відповідей на питання – 0-2 балів

- артистизм, вміння зацікавити аудиторію – 0-2 балів

- використання наочності, технічних засобів – 0-2 балів

- оригінальність – 0-2 балів

загальна максимальна кількість = 37 балів.

7. Функціональні обов‘язки учасників проектного процесу:

7.1 функції адміністрації і методичної ради школи в проектній діяльності:

- розробка нормативних документів, що визначають вимоги

до проведення проектної діяльності

- визначення графіку проведення проектів, затвердження

терміну на проведення кожного з етапів проектної діяльності

- здійснення ресурсного забезпечення проектної діяльності

- здійснення загального контролю за проектною діяльністю

7.2 функції класних керівників:

- інформування учнів про вимоги до проектної діяльності,

порядку і терміну роботи над проектом

- формування проектних груп і контроль за здійсненням

початкового періоду до проектної підготовки

- організація контролю за позашкільною проектною діяльністю

- підготовка підсумкових конференцій

7.3 функції методоб‘єднань вчителів:

- визначення предметних тематичних блоків

- розробка приблизного переліку тем проектних робіт

- координація міжпредметних зв‘язків

- розподіл навантаження вчителів – наукових керівників проектів

7.4 функції керівників проектів:

- проведення консультацій

- керівництво проектною діяльністю

- здійснення методичної підтримки проектної діяльності

- планування роботи разом з учнями

- поетапний аналіз результатів проектної діяльності

- координація внутрішньогрупової  роботи учнів.